Су –20  Fitter

Характеристики:

Призначення: винищувач-штурмовик.
Озброєння: 2-і 30-мм гармати НР-30, боєкомплект (на кожну гармату) 300 снар. Бойове навантаження - 3800 кг на 8 вузлах підвіски: 8 УР "повітря-повітря" Р-60,К-13; УР "повітря-земля" Х-25МР, Х-25МП,Х-29Л,Х-29Т; НУР С-5,С-8, С-13, С-24; Керовані авіабомби КАБ-1500,КАБ-500; Бомби вільного падіння калібром до 500 кг; Касетні бомби; Баки із запальною сумішшю; Підвісні гарматні установки.

Розробка літака Сухий Су-7 завершилася випробуваннями апарату С-22І, або Су-71Г. Це був аеродинамічний випробувальний стенд з крилом змінної стріловидності. Використовувався могутніший двигун, і під час випробувань в 1966 р. літака Су-71Г (позначення НАТО "Фіттер-B") з'ясувалося, що його льотні характеристики набагато перевершують характеристики стандартного Су-7 "Фіттер-А", особливо при експлуатації з аеродромів з короткою злітно-посадочною смугою. Будучи введеним в експлуатацію в 1971 р. під позначенням Су-17, цей винищувач-бомбардувальник  був виготовлений в декількох варіантах і широко використовується ВВС Росії, країн колишнього СРСР і багатьма зарубіжними покупцями.

 Су-17М "ФІТТЕР-С": первинний серійний варіант для ВВС СРСР з додатковим паливом, передовим електронним авіаційним устаткуванням і турбореактивним двигуном Люльки АЛ-71Ф-3; перша партія мала менш могутні двигуни АЛ-7Ф-1 і зберегла зовнішні канали для електропроводки як у пізніх літаків "ФІТТЕР-А", але всі вони мали надфюзеляжний гаргрот і ліхтар кабіни, що відкидався вгору; пізніший серійний літак мав аеродинамічні перегородки в кореневій частині крила і трилонжеронний кіль з ширшою хордою, один гальмівний парашут в обтічнику меншого розміру і два приймачі повітряного тиску в носовій частині.

Су-20 "ФІТТЕР-С": експортний варіант літака "ФІТТЕР-С", але з скороченим набором устаткування. Су-17М-2 "Фіттер-D": схожий на Су-20, але з подовженим фюзеляжем з носовою частиною, що відхиляється вниз, з радарним устаткуванням для відстежування рельєфу і доплерівською станцією радіолокації в обтічнику під носовою частиною, а також з лазерним далекоміром по осі повітрозахоплювача.
Су-17УМ і УМ-2Д "ФІТТЕР-Е": учбово-тренувальний літак з носовою частиною для поліпшення переднього огляду, що відхиляється вниз, і гарматою тільки з правого борту; деякі літаки мають надфюзеляжний форкіль і блок сенсорів під носовою частиною в стилі варіанту Су-17М.
Су-22 "Фіттер-F": експортний варіант літака "Фіттер-D" з турбореактивним двигуном Туманського Р-29Б тягою на форсажі 112,8 кН (25353 фунти); мало можливість розміщення ракет класу "повітря-повітря" К-13А з інфрачервоним самонаведенням; з надфюзеляжним форкілем.
Су-17УМ-3 "Фіттер-G": вдосконалений варіант літака "ФІТТЕР-Е", що зберіг його бойову потужність; з великим надфюзеляжним гаргротом, збільшеним запасом палива, вищим кілем з квадратним кінцем і іноді з маленьким  підфюзеляжним кілем.
Су-17М-1 "Фіттер-H": одномісний варіант літака "ФІТТЕР-С", що включає удосконалення, введені на моделі "Фіттер-G", з покращеним авіаційним електронним устаткуванням, включаючи сумісність з протирадарними ракетами; деякі машини, оснащені великою зовнішньою гондолою з мультичутливими елементами; використовуються як літаки-розвідники.
Су-17М-3 "Фіттер-H": зовні майже ідентичний літаку Су-17М-1; має нові спеціальні підкрильні пілони для ракет класу "повітря-повітря"; оснащений значно вдосконаленим авіаційним електронним устаткуванням.

Су-22М-3K "Фіттер-J": в основному схожий на варіант "Фіттер-H", але з турбореактивним двигуном Туманського Р-29Б і устаткуванням для розміщення ракет К-13А "Аттол".
Су-17М-4 "Фіттер-K": останній варіант, об'єднуючий передове авіаційне електронне устаткування з могутнішою системою охолоджування, яка дає зовнішню помітну особливість цього типу, - повітрозахоплювач на передньому краю кореневої частини кіля; літак сумісний з такою ж гондолою з чутливими елементами для здійснення розвідки і протирадарною зброєю, що і варіант "Фіттер-H".